@Matteush
АМЕРИКА ОЧИМА УКРАЇНЦЯ, УКРАЇНА ОЧИМА АМЕРИКАНЦІВ

Thursday, May 5, 2011

"Велика Політика" неукраїнської України (відео)


Із абсолютною впевненістю можна сказати: якби не екстремально провокаційне рішення верховної зради про червоний прапор перемоги, то усіх цих срачів на 20 році незалежності України попросту б не було. Тобто, це примітивний маніпуляційний прийом в дії - ага, українці, занепокоїлися про погану владу, зростають протестні настрої - то ось вам кістка, погризіться. Поговоріть знову про минуле. Посперечайтеся, хто з вас правіший, і хто більший українець...

Це відео варто переглянути. Варто також прислухатися. Нікого не дивує, що українська мова у цій українській (!) передачі українського (!) телеканалу за участю українських (!) політиків та вчених звучить у явній меншині?

Лише уявіть - на французькому телебаченні подібна програма йшла б англійською, і лише зрідка звучала б французька. У нормальній Франції це неможливо. Чому ж в Україні це можливо?

Monday, April 25, 2011

ЗАВГАР, або ПОЛІТИЧНЕ БЛRДСТВО (відео)

Слишком серьезные люди очень боятся смеха. В страшных снах им снится, как их высмеивают, и все вокруг смеются, смеются...

Спокойной ночи, завгар. Желаю тебе проснуться в холодненьком поту от того, что ты смешон. Остальным же - спокойных веселых снов вот с этим "ремиксом" на рязановский "Гараж":



(взято здесь)

Wednesday, April 20, 2011

Криминальная оккупация. История Партии Регионов (видео)

Некоторые мои знакомые не понимают, что значит "бандиты у власти". Они говорят - ну и что? Чем "бело-синие" отличаются от "оранжевых"? Да, собственно, ничем особенным, кроме методов воздействия.

Для некоторых моих знакомых, ну и для всех неравнодушно-интересующихся - этот фильм. Здесь две серии, около часа просмотра, но поверьте мне, оно того стоит.

ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ: в фильме много кадров с кровью, трупами, оторванными конечностями и прочими частями тел. Кадры использованы не постановочные, а реальные милицейские, это поймет даже не специалист. Поэтому ДЕТЯМ И СЕРДЕЧНИКАМ СМОТРЕТЬ НЕ РЕКОМЕНДУЮ. Вместо просмотра можете просто послушать голос диктора, впечатление конечно же будет не то, но тоже не сахар в шоколаде.

Впрочем, если дети это не увидят, то как же у них выработается иммунитет против БАНДИТОВ У ВЛАСТИ?

И не потому ли у нынешних право голоса имеющих граждан страны этот иммунитет не выработался, что они не видели своими глазами той крови, в которой по колено к власти идут бандиты?

Кстати, фильму уже 4 года. Тогда никто даже подумать не мог, что этот дважды несудимый таки станет президентом.

А он стал. Или это мы его сделали президентом? Или - не мы?




Информация о фильме:
Название: Криминальная оккупация. История Партии Регионов
Год выпуска: 2007
Жанр: Документальное расследование
Режиссер: Александр Бойко

Описание фильма:
Фильм рассказывает о тех кто стоял у истоков создания Партии Регионов. И кто стоит за первыми лицами этой партии.

Осторожно, все двери открываются, или Нормальная ненормальность

Ну никак к этой Америке не привыкнуть рожденным в СССР! 

Вы представляете, как на меня смотрели продавцы этого калифорнийского магазина, когда я проверял, все ли двери здесь открываются, или эти пять пар дверей являются чистой бутафорией, как в бывшем совке, а ныне в постсоветских странах? 

Но я таки прошел все двери, и честно могу доложить - все открыты. Заходи в любую, не стой и не ломай голову, которая из них работает.

Ну ненормальные люди, а?

Причем эта ненормальность тут считается нормой. Если есть дверь - она должна работать. Если есть закон, то нарушать его не моги ни сенатор, ни рядовой бухгалтер или сантехник. Может быть, поэтому сенаторы тут не разбиваются об рекламные щиты в черте города на скорости под 200 км.ч?

Дай бог Украине стать такой же "ненормальной" хоть когда-нибудь....

Thursday, April 7, 2011

Я проти "піаністів" у парламенті!

Громадська кампанія проти не особистого голосування нардепів
взято тут 


Українських депутатів називають піаністами. Бо вони тиснуть на багато клавіш під час голосування.

Голосування за відсутніх нардепів є дуже серйозною правовою проблемою, і навіть - проблемою національної безпеки – адже порушення процедури прийняття законів є підставою для визнання їх неконституційними.

Стаття 84 основного закону України – Конституції говорить: “Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто”, а за частиною першою ст152 Конституції та згідно з рішенням Конституційного Суду України N 11-рп/98 від 07.07.98, всі постанови і закони (у т.ч. про ратифікацію міждержавних угод), проголосовані депутатами неособисто, підлягають визнанню неконституційними!

Альянс Майдан закликає небайдужих громадян України долучитися до нашої громадської кампанії «Стріляйте в піаніста!». Ця кампанія є повністю волонтерською, всі її учасники працюють виключно за переконання і власний кошт.


Wednesday, April 6, 2011

В Європі Україну визнали найкращим прикладом олігархічної країни (зниклий матеріал)

Цей матеріал опублікували у себе ТСН, портал Рідна Країна, а посилання дається на інтернет-видання Лівий Берег, де цього матеріалу між тим вже немає.

Не знаю, чи це цензура спрацювала, чи може просто прикра випадковість прибрала незручну для урядовців публікацію із інтернет-сторінок видання, але про всяк випадок передруковую цю цікавину тут.

Інформація із розряду "всі про це знають, але ніхто не говорить":

Україна – один із кращих прикладів олігархії у Європі, в якій відбулося практично повне злиття політики і бізнесу, їх майже неможливо відділити одне від одного.
Про це заявив дипломатичний радник голови Європарламенту Єжи Бузека Арнольдас Пранцкевічус в інтерв'ю Lb.ua.
При цьому він зазначив, що "подібна ситуація була характерна і для інших ваших урядів, не лише чинної. Звідси – висновок: українські олігархи мають значний вплив на політику, або безпосередньо займаються нею, змішуючи політичні і бізнес-інтереси".
Але, за словами Пранцкевічуса, "друге спостереження – з погляду ЄС і з урахуванням досвіду євроінтеграції в Центральній і Східній Європі - такі процеси є дуже небезпечними, і багато в чому можуть вплинути на здоров'я "демократичних структур".
Як зазначив радник голови Європарламенту, "в нормальному демократичному суспільстві має існувати чіткий розділ між держслужбовцями, політичними лідерами і бізнесом. Звичайно, необхідна їх співпраця, це дуже важливо. Проте, коли все це знаходиться в одних руках, відповідальність розмивається, звітність перед суспільством практично зникає. Потенційно це несе великі проблеми, пов'язані з Конституцією, "здоров'ям" політичних партій, яким не вистачає політичної ідеології і які часто керуються економічними інтересами, інтересами олігарха або приватними інтересами своїх лідерів".
"Така проблема існувала у багатьох країнах Центральної і Східної Європи, які приєдналися до ЄС у 2004 і 2007 рр. І вона дотепер існує. Її подолання потребує багато часу. Втім, чим раніше ви почнете займатися цим, тим простіше буде справитися", - підкреслив Пранцкевічус.
Як повідомлялося, 29 березня у Брюсселі була представлена доповідь Інституту Горшеніна "Великий український бізнес і уряд України", в якій наголошувалося, що більшість членів українського уряду – мільйонери.
Так, з 16 членів нинішнього уряду п'ятеро – Андрій Клюєв, Борис Колесніков, Сергій Тігіпко, Юрій Бойко і Микола Присяжнюк – є офіційними мільйонерами. Це двоє – Віктор Балога і Микола Злочевський – хоча і не декларують свої мільйони, проте, де-факто також є мільйонерами.
У доповіді наголошується, що ряд міністрів в уряді реєструє свою власність на близьких родичів. Так, Микола Азаров і Олександр Лавринович реєструють свою власність на синів, а Дмитро Табачник – на рідного брата.
У доповіді наголошувалося, що за останній рік рівень статків багатьох урядових мільйонерів значно зріс: статки першого віце-прем'єра Клюєва за 2010 рік зросли більш ніж на півмільярда доларів, а статки віце-прем'єра Тігіпка – на 223,6 млн. доларів.
Навздогін про статки чиновників та їхню совість: сьогодні у великому торгівельному центрі у Південній Каліфорнії знічев'я забрели у магазин Луї Віттона. Покрутили в руках жіночі сумочки, цілком заради цікавості. Нічого особливого, та й зручні не дуже всередині, але ж - ім'я, ну і як наслідок ціни, нижче $1000 практично не опускаються.

Коли я  зауважив, що це улюблений бренд колишньої української прем'єрки, і що при цьому у її декларації було чесно вказано, що вона не володіє ні квартирою, ні будинком, ні машиною, на мене подивилися як на прибульця - мовляв, не може такого бути, це ж шалено розкішний бренд, звідки ж у тої жінки такі гроші?

Може, кажу, може. В Україні все може бути...


Tuesday, March 29, 2011

Телемелебачення

Із незалежних від мене причин досить часто тепер дивлюся російське, білоруське, та українське ТБ. Різні телеканали, розмаїті програми. Порівнюю, співставляю, сам для себе оцінюю.

Враження?

Російське - це чисто імперське телебачення. Хай там все згорить, але Путін і Медвєдєв у кожному випуску новин скажуть народові, що імперія сьогодні в кращому стані, ніж була учора, що завтрашні недоліки будуть подолані післязавтра, а всі сусіди, дальні і ближні, не варті потоптаного капця Жиріновського. А ще бере за душу щире здивування імператорів, коли вони дізнаються про щось на зразок підпільних казино чи про поганий стан лікарень. Тіпа - ого, ти диви, як це воно так, ну ні фіга ж собі що робиться...

Білорусія - це повний теле-СССР. Бракує хіба трансляцій із пленумів та позачергових з'їздів Бацькомолу.  Втім, ні, якраз цього не бракує. А меду та патоки у голосах дикторів таки забагато, коли ті трансляції переглядаєш.



А українське ТБ - це взагалі повний провал самої ідеї тележурналістики на найбільш ранній стадії її запліднення. Такий собі телеаборт цілій країні у прямому ефірі.

Тож не дивіться телік, люди. Ні зранку, ні вдень, ні увечері, ніколи. Там немає нічого хорошого. Таке враження, що все це триєдине братське телемелебачення вже давно працює хіба що само для себе...