Прапорщик Янукович

Віктор Янукович довго думав. Місяць думав Віктор Янукович. Думав він, думав, спостерігаючи, як події розгортаються, співставляв усі "за" та "проти". Обережний він, президент усія України. Просто так нічого не підписує. Тому закон про червоний прапор перемоги він підписав рівно через місяць після ухвалення парламентом, і через десяток днів після самого дня перемоги, до якого весь цей закон і затівався.
А чого ви дивуєтеся? Ви ж бачили, як Віктор Федорович "миттєво" міркує над кожною фразою, і над деякими словами тіпа "йолка"?
Шкода лише, що при довгодумному підписанні цього закону гражданін Янукович дав зрозуміти, що Україна як країна його не цікавить.
Всі ж чекають, що буде далі. Хоча й минуло 9 травня, але попереду ще декілька дат, до яких радикальні сили України приурочують свої акції. То що, напрямок руху нарешті відверто визначено?
Таки остаточно захотілося бути губернатором Малоросії, Фікторе Ведоровичу?

День Гніву у Києві (відео)

День Гніву у Києві 14 травня 2011 року. Міліції реально більше, ніж тих, хто гнівається....



Автор другого відео був практично у тому ж місці, що й автор першого. Приблизно із шостої хвилини тут можна бачити події із першого ролика, але зняті з іншого ракурсу.

Блогер.ком, ля, де пости?

Безкоштовного нічого в житті не буває, ще раз переконуємося. Платформа Блогер пару днів була не в доступі, то технічні роботи, то ще якась фігня, то тільки у режимі перегляду. Сьогодні повернулося все, крім кількох останніх постів. Маю пару блогів, і всюди та сама картина.

Добре, що кожен пост я твічу, і хоч ті лінки тепер ведуть в нікуди, та можна щось заново віднайти і знову розмістити.

Але ж - хоча б слово вибачення! Блогер.ком, мля, де мої пости?

ТРИ ГОДИНИ ПІЗНІШЕ:

Опп-ля, пости повернулися. На радість нам і нашим читачам. Де гуляли, де були? Загадка природи, блін....

Цього року від катувань у СІЗО померли 20 українців

В очікуванні суду в українських слідчих ізоляторах цього року від катувань померли більше двох десятків осіб.За словами правозахисників, причиною смерті могли бути як неналежні умови утримання, так і фізичне знущання.
“Ми бачимо підвищення тенденції застосування незаконного насилля в міліції, це спостерігається як і з смертністю в міліції. Ми в 2009 році мали 23 випадки, у 2010 їх стало вже 51 і зараз - на сьогоднішній день ми маємо близько 20 випадки смертей в підрозділах внутрішніх справ”, - каже представник Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.
Тим часом, у столичній міліції аби відкинути будь-які звинувачення, у кімнатах для тимчасового утримання встановлюють відеоспостереження.
“Повністю від початку як затриманого привозять в райуправління, як його заводять у кімнату для тимчасового тримання - все це знімається на відеокамеру і тоді вже будь-хто або працівник інспекції з особливого складу, або представники прокуратури можуть переглянути відео і певним чином зробити висновки як ставилися до цього затриманого”, - каже речник ГУ МВС України в місті Києві Володимир Поліщук.
Що ж до медичної допомоги, то на думку фахівців, медики в СІЗО мають високу кваліфікацію, але не вистачає фінансування. До того ж, персоналу бракує на всіх затриманих місця - адже в одному тільки столичному ізоляторі замість 2 тисяч 800 осіб перебуває 4 тисячі.
Ректора Криворізького технічного університету звинувачують у хабарництві. 69-річний Анатолій Темченко з цукровим діабетом та гіпертонічним кризом вже майже 20 місяців перебуває в СІЗО.
“Судовий процес принципі не йде, не продовжується, бо кожен раз, коли його не привозять на суд, у нього або гіпертонічна криза і відкладаються суди, або його взагалі не вивозять із слідчого ізолятора у зв'язку з тим, що він був хворий. Таких невивозів було десь біля 20 і більше 20 викликів швидкої допомоги у зал засідання суду”, - каже дружина затриманого, який перебуває за ґратами 20 місяців Валентина Темченко.
У свою чергу, у Європейському суді з прав людини з кожним днем все більше реєструється заяв українців щодо катування.
“В принципі, Україна займає одне з перших місць по зверненню до Європейського суду. З кожним днем їх збільшується і збільшується ,ми дізнаємося, тим більше Європейський суд останнім часом змінив трошки свою роботу і зараз більша увага приділяється такого роду справам”, - каже представник Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Людмила Шевчук.
Нагадаємо, 29 квітня Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов визнав факт застосування тортур українськими правоохоронцями. Тоді він пообіцяв вжити заходів, аби така практика у вітчизняних закладах тимчасового утримання чи позбавлення волі припинилася.

(взято тут) 

Специально для россиян, которые охуели от ситуации во Львове на 9 мая

Первое
Подумайте – почему в этот день беспорядки были только во Львове? Почему в других городах западной Украины всё прошло без мордобоя? Почему в другие года, даже при Ющенко, в том же Львове ветераны прекрасно справляли свои потребности, и возлагали куда хотели что хотели?
Всё просто –  именно в этом году, именно во Львов заезжали ребята из «Русского Единства» (Крым) и «Родины» (Одесса).
Ребята обнаружили, что в Украине есть солидный кусок советско-русского электората, который остался без чабана: Наталья Михайловна Витренко ушла в безвременный запой, Петр Симоненко окончательно махнул рукой на советский имидж, расслабился и превратился в успешного буржуя, «регионалам» вообще не до борьбы против НАТО за русский язык, им бы с реальными проблемами совладать. Итого – местечковые РЕ и «Родина» решили, что хватит прозябать в своих провинциях, надо расширяться на всю страну. «Собирались в 2011 выйти за пределы Крыма. Выходим. Планы «Русского единства» распространяются на всю Украину. И вообще, хватит сидеть в глухой обороне, надо продвигаться вперед и распространять свои идеи, свои ценности», - сказал координатор акции Юхин.
А чтобы привлечь много-много внимания, надо сделать что-то очень-очень яркое. Например, привезти во Львов красный флаг и поднять его над городом, как над Берлином.
Второе
Львовяне не любят красный флаг, у них есть на это миллион весомых причин. Не вдаваясь в исторические подробности, представим: на одно из кладбищ солдат вермахта в России торжественно прибывает делегация их немецких внуков. Не просто внуков, а идейных таких внуков, - «руссиш швайне, хо-хо-хо». За два месяца до приезда внуки показывают всем бааааальшущее знамя со свастикой, которое планируют торжественно развернуть в России. А на все претензии отвечают, что их деды воевали именно под этим флагом, а память дедов свята.
Как вы их встретите?
Третье
9 мая Львов еще раз подтвердил свое звание культурной столицы Украины - не был избит ни один настоящий ветеран. НИ ОДИН. Раздухарившаяся шпана срывала ленточки с тетушек средних лет, давала подзатыльники молодым, но стариков никто не трогал. Не зафиксировано ни одного обращения ветеранов в милицию с жалобами на физическое насилие или даже оскорбление. Хотя, между нами говоря, многим именно львовским ветеранам стоило бы врезать. Обычные советские ветераны после демобилизации возвращались в родные русские колхозы. А во Львове, невероятно красивом европейском городе, любили оседать на пенсии крупные армейские и силовые чины, или просто бывшие ГБшники, которых тут к концу «бандеровщины» развелось, как вшей. Но это так, к слову.

Четвертое
Если посмотреть внимательно знаменитое видео с насмерть перепуганной девчушкой, не трудно заметить, что толпа не пытается раскурочить автобусы и всех там убить. Люди пытаются не пустить автобусы на холм славы, а их оттесняет милиция, начинаются драки.
Русские националисты из «Родины» и «Русского единства» повели себя, как палестинские арабы, - прикрылись детьми и женщинами. Загрузили в автобусы тетушек, навязали на них ленточек и погнали на злополучный холм. На том самом видео слышно, как львовянин кричит бабушке – «Ты зачем привела её (девочку), сука старая?! Детьми [прикрываешься]?» Хотя, вообще-то, по совести, вопрос не к бабушке. 
С 10 марта работали мобилизационные пункты «Русского Единства» в Крыму. Русскоеды сами заявляли, что планируется «не пикник, а серьезное мероприятие». 
Пятое
Украинская власть повела себя подло. Выстроив с утра кордоны вокруг места поклонения и не давая занять его львовянам, она отказалась пускать настоящих, не понаехавших ветеранов. Свидетели событий утверждают, что пока не появились автобусы с одесскими и крымскими «внуками», ситуация развивалась вполне мирно – люди с ленточками спокойно прохаживались по толпе, вели политические споры, и как все, поглядывали на милицию у холма, бросали цветы через кордон. А когда подъехали «гости» - вот тогда и началась свистопляска.
Почему милиция, не смотря на запрет суда, обеспечила проезд именно этих автобусов, проигнорировав настоящих ветеранов – тут будем разбираться еще долго. МВД уже путается и отбрехивается.
Шестое
Русская агит-пресса сразу обгадилась заголовками типа «Во Львове ветеранам пришлось вновь биться с нацистами». Если чуть-чуть приглушить треск и праведные стенания, имеем: несколько расквашенных физиономий каких-то быков в пиджаках, несколько сорванных ленточек, одно разбитое стекло, 5 уголовных дел по итогу. В краю закопанных шмайсеров это верх сдержанности. В цивилизованной Европе, в Берлине, обыкновенная первомайская демонстрация не считается удачной, если не сожгут пару машин, не разобьют кучу витрин и вообще не разгуляются до крови. Корреспонденты, снимающие берлинский праздник весны и труда, бегают исключительно в шлемах.
Седьмое
Янукович, к которому сейчас все вопиют, честно попытался сгладить ситуацию до ее возникновения. Чтобы не обвиняли в «фашизме», на киевском параде т.н. «знамя победы» несли впереди государственного, и вообще всю Украину красными тряпицами поистыкали. Чтобы не обвиняли в прогибе перед Кремлем, закон о признании красных тряпиц Знаменами он так и не подписал. И вообще явился на торжества не с «георгиевской» ленточкой на груди, а с желто-голубой, как нормальный президент независимой страны.
Наверняка он сам сейчас хуеет от ментовских интриг, русскоедских политических амбиций и  львовской «завзятости» (извините, не знаю, как это слово по-русски, но оно подходит больше всего). Оставьте человека в покое, наш МИД вам уже ответил.
Восьмое
Верьте или нет, но на кадрах из бушующего Львова видно очень мало настоящих, идейных националистов. С милицией, в основном, толкаются обыкновенные львовяне. 
Карпаты – это наш Кавказ. Считать жителей Львова националистами – всё равно, что называть всех партизан Дудаева ваххабитами. Галичане не любят красный флаг, и у них, повторяю, есть для этого миллион причин. Молча терпеть его в своем городе не станут. Они у нас такие.
Девятое
Некоторые суровые русские парни, услышав, что нацисты убили и съели сто тыщ ветеранов, собрались приехать во Львов и показать зарвавшимся хохлам всю силу имперской мощи. Реально говорю – не стоит этого делать.
Большая часть украинских националистов живет не во Львове. Среди украинских правых перед русскоедо-родинской вылазкой бродило желание выехать на западную и принять посильное участие в мероприятии. Но из-за пресловутого решения суда, запретившего любые массовые мероприятия, а большей частью из-за уверенности, что уж львовяне-то сами разберутся, махнули рукой и остались на праздники в кругу семьи. На видео и фото мелькали повязки и флаги ВО «Свобода», другой символики из бесчисленного количества правых партий Украины не видно вовсе. Где камуфляжная форма «Патриота Украины» и «Тризуба»? Где флаги УНСО?..
Но если (если, блять) ребята из России таки решат приехать в наш любимый Львов не как гости, а как хозяева – уж поверьте, поверьте, блять, встречать их выйдет так много народу, места мало будет.
И десятое (это уже к украинцам)
Мы привыкли, что, сколько бы разные активисты не кидались друг на друга, милиция играет роль лесника из известного анекдота, - приходит и всех разгоняет. Собственно, милиция и есть центральная ось уличной политики.
Но стоит однажды собраться по-настоящему большой толпе, которая милицию опрокинет, и Бог знает, какой конституционный строй будет в стране на следующее утро.

(взято здесь)

Інтернет як засіб проти цензури на Шустер Live (відео)

Ось що насправді думають про владу діти війни:

"Велика Політика" неукраїнської України (відео)

Із абсолютною впевненістю можна сказати: якби не екстремально провокаційне рішення верховної зради про червоний прапор перемоги, то усіх цих срачів на 20 році незалежності України попросту б не було. Тобто, це примітивний маніпуляційний прийом в дії - ага, українці, занепокоїлися про погану владу, зростають протестні настрої - то ось вам кістка, погризіться. Поговоріть знову про минуле. Посперечайтеся, хто з вас правіший, і хто більший українець...

Це відео варто переглянути. Варто також прислухатися. Нікого не дивує, що українська мова у цій українській (!) передачі українського (!) телеканалу за участю українських (!) політиків та вчених звучить у явній меншині?

Лише уявіть - на французькому телебаченні подібна програма йшла б англійською, і лише зрідка звучала б французька. У нормальній Франції це неможливо. Чому ж в Україні це можливо?