@Matteush: April 2011
АМЕРИКА ОЧИМА УКРАЇНЦЯ, УКРАЇНА ОЧИМА АМЕРИКАНЦІВ

Monday, April 25, 2011

ЗАВГАР, або ПОЛІТИЧНЕ БЛRДСТВО (відео)

Слишком серьезные люди очень боятся смеха. В страшных снах им снится, как их высмеивают, и все вокруг смеются, смеются...

Спокойной ночи, завгар. Желаю тебе проснуться в холодненьком поту от того, что ты смешон. Остальным же - спокойных веселых снов вот с этим "ремиксом" на рязановский "Гараж":



(взято здесь)

Wednesday, April 20, 2011

Криминальная оккупация. История Партии Регионов (видео)

Некоторые мои знакомые не понимают, что значит "бандиты у власти". Они говорят - ну и что? Чем "бело-синие" отличаются от "оранжевых"? Да, собственно, ничем особенным, кроме методов воздействия.

Для некоторых моих знакомых, ну и для всех неравнодушно-интересующихся - этот фильм. Здесь две серии, около часа просмотра, но поверьте мне, оно того стоит.

ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ: в фильме много кадров с кровью, трупами, оторванными конечностями и прочими частями тел. Кадры использованы не постановочные, а реальные милицейские, это поймет даже не специалист. Поэтому ДЕТЯМ И СЕРДЕЧНИКАМ СМОТРЕТЬ НЕ РЕКОМЕНДУЮ. Вместо просмотра можете просто послушать голос диктора, впечатление конечно же будет не то, но тоже не сахар в шоколаде.

Впрочем, если дети это не увидят, то как же у них выработается иммунитет против БАНДИТОВ У ВЛАСТИ?

И не потому ли у нынешних право голоса имеющих граждан страны этот иммунитет не выработался, что они не видели своими глазами той крови, в которой по колено к власти идут бандиты?

Кстати, фильму уже 4 года. Тогда никто даже подумать не мог, что этот дважды несудимый таки станет президентом.

А он стал. Или это мы его сделали президентом? Или - не мы?




Информация о фильме:
Название: Криминальная оккупация. История Партии Регионов
Год выпуска: 2007
Жанр: Документальное расследование
Режиссер: Александр Бойко

Описание фильма:
Фильм рассказывает о тех кто стоял у истоков создания Партии Регионов. И кто стоит за первыми лицами этой партии.

Осторожно, все двери открываются, или Нормальная ненормальность

Ну никак к этой Америке не привыкнуть рожденным в СССР! 

Вы представляете, как на меня смотрели продавцы этого калифорнийского магазина, когда я проверял, все ли двери здесь открываются, или эти пять пар дверей являются чистой бутафорией, как в бывшем совке, а ныне в постсоветских странах? 

Но я таки прошел все двери, и честно могу доложить - все открыты. Заходи в любую, не стой и не ломай голову, которая из них работает.

Ну ненормальные люди, а?

Причем эта ненормальность тут считается нормой. Если есть дверь - она должна работать. Если есть закон, то нарушать его не моги ни сенатор, ни рядовой бухгалтер или сантехник. Может быть, поэтому сенаторы тут не разбиваются об рекламные щиты в черте города на скорости под 200 км.ч?

Дай бог Украине стать такой же "ненормальной" хоть когда-нибудь....

Thursday, April 7, 2011

Я проти "піаністів" у парламенті!

Громадська кампанія проти не особистого голосування нардепів
взято тут 


Українських депутатів називають піаністами. Бо вони тиснуть на багато клавіш під час голосування.

Голосування за відсутніх нардепів є дуже серйозною правовою проблемою, і навіть - проблемою національної безпеки – адже порушення процедури прийняття законів є підставою для визнання їх неконституційними.

Стаття 84 основного закону України – Конституції говорить: “Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто”, а за частиною першою ст152 Конституції та згідно з рішенням Конституційного Суду України N 11-рп/98 від 07.07.98, всі постанови і закони (у т.ч. про ратифікацію міждержавних угод), проголосовані депутатами неособисто, підлягають визнанню неконституційними!

Альянс Майдан закликає небайдужих громадян України долучитися до нашої громадської кампанії «Стріляйте в піаніста!». Ця кампанія є повністю волонтерською, всі її учасники працюють виключно за переконання і власний кошт.


Wednesday, April 6, 2011

В Європі Україну визнали найкращим прикладом олігархічної країни (зниклий матеріал)

Цей матеріал опублікували у себе ТСН, портал Рідна Країна, а посилання дається на інтернет-видання Лівий Берег, де цього матеріалу між тим вже немає.

Не знаю, чи це цензура спрацювала, чи може просто прикра випадковість прибрала незручну для урядовців публікацію із інтернет-сторінок видання, але про всяк випадок передруковую цю цікавину тут.

Інформація із розряду "всі про це знають, але ніхто не говорить":

Україна – один із кращих прикладів олігархії у Європі, в якій відбулося практично повне злиття політики і бізнесу, їх майже неможливо відділити одне від одного.
Про це заявив дипломатичний радник голови Європарламенту Єжи Бузека Арнольдас Пранцкевічус в інтерв'ю Lb.ua.
При цьому він зазначив, що "подібна ситуація була характерна і для інших ваших урядів, не лише чинної. Звідси – висновок: українські олігархи мають значний вплив на політику, або безпосередньо займаються нею, змішуючи політичні і бізнес-інтереси".
Але, за словами Пранцкевічуса, "друге спостереження – з погляду ЄС і з урахуванням досвіду євроінтеграції в Центральній і Східній Європі - такі процеси є дуже небезпечними, і багато в чому можуть вплинути на здоров'я "демократичних структур".
Як зазначив радник голови Європарламенту, "в нормальному демократичному суспільстві має існувати чіткий розділ між держслужбовцями, політичними лідерами і бізнесом. Звичайно, необхідна їх співпраця, це дуже важливо. Проте, коли все це знаходиться в одних руках, відповідальність розмивається, звітність перед суспільством практично зникає. Потенційно це несе великі проблеми, пов'язані з Конституцією, "здоров'ям" політичних партій, яким не вистачає політичної ідеології і які часто керуються економічними інтересами, інтересами олігарха або приватними інтересами своїх лідерів".
"Така проблема існувала у багатьох країнах Центральної і Східної Європи, які приєдналися до ЄС у 2004 і 2007 рр. І вона дотепер існує. Її подолання потребує багато часу. Втім, чим раніше ви почнете займатися цим, тим простіше буде справитися", - підкреслив Пранцкевічус.
Як повідомлялося, 29 березня у Брюсселі була представлена доповідь Інституту Горшеніна "Великий український бізнес і уряд України", в якій наголошувалося, що більшість членів українського уряду – мільйонери.
Так, з 16 членів нинішнього уряду п'ятеро – Андрій Клюєв, Борис Колесніков, Сергій Тігіпко, Юрій Бойко і Микола Присяжнюк – є офіційними мільйонерами. Це двоє – Віктор Балога і Микола Злочевський – хоча і не декларують свої мільйони, проте, де-факто також є мільйонерами.
У доповіді наголошується, що ряд міністрів в уряді реєструє свою власність на близьких родичів. Так, Микола Азаров і Олександр Лавринович реєструють свою власність на синів, а Дмитро Табачник – на рідного брата.
У доповіді наголошувалося, що за останній рік рівень статків багатьох урядових мільйонерів значно зріс: статки першого віце-прем'єра Клюєва за 2010 рік зросли більш ніж на півмільярда доларів, а статки віце-прем'єра Тігіпка – на 223,6 млн. доларів.
Навздогін про статки чиновників та їхню совість: сьогодні у великому торгівельному центрі у Південній Каліфорнії знічев'я забрели у магазин Луї Віттона. Покрутили в руках жіночі сумочки, цілком заради цікавості. Нічого особливого, та й зручні не дуже всередині, але ж - ім'я, ну і як наслідок ціни, нижче $1000 практично не опускаються.

Коли я  зауважив, що це улюблений бренд колишньої української прем'єрки, і що при цьому у її декларації було чесно вказано, що вона не володіє ні квартирою, ні будинком, ні машиною, на мене подивилися як на прибульця - мовляв, не може такого бути, це ж шалено розкішний бренд, звідки ж у тої жінки такі гроші?

Може, кажу, може. В Україні все може бути...